Хочеш вір, а хочеш – ні:
Я катався на слоні.
Він привіз мене в садок
Повз будинки і каток.
Бачили Василько, Галя,
Ігор, Вітя і Наталя.
Вихователька моя
Теж здивована була
.
Дуже чемний слон попався:
Хто на зустріч йшов - вітався,
Ну, звичайно, не словами,
А легенькими кивками.
У садку мені щастило:
Бо у день цей як, не дивно
Всі зі мною загравали,
Іграшки свої давали
Кожен лиш шептав мені:
Покатаєш на слоні?
Я, звичайно, обітцяв,
Але їх не покатав.
І не винен в тому слон –
Просто закінчився сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306699
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 15.01.2012
автор: Прик