Ось чистий лист переді мною, мов ікона,
ще недоторканий, освячений, живий!
Коли напишу, то тоді вдягну корону
поета - лірика, поета-трударя.
Література гомонітиме стодзвоном,
перекликаючись, болітиме душа...
Моя ж брехня переплітатиметься хором,
а я й не знатиму, коли прийде межа.
Та геть фанатику! Нехай мені померти!
Гіпнозу досить, бо замучений народ!
Своїми віршами я хочу шкіру здерти
з того, хто з мови робить просто анекдот!
Горіти в пеклі тим месіям-генералам!
Нехай і я згорю, як правди тут нема!
Для них ми бидло, та смакують нашим салом!
За ними, Ідолами, це і не життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306704
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 15.01.2012
автор: Ліна Біла