Хурделиця

Холодно  на  серці,  умерли  почуття,
Заліта  метелиця  у  моє  життя,
Сніг  запорошує  стежку  і  виски,
Згадують  минуле  зім'яті  листки.

У  дворі  метелиця  стука  до  вікна
В  душу  снігом  стелиться  у  цю  ніч  вона,
Білий  сніг  лягає  на  тривожні  сни,
Що  зима  гойдає  на  гілках  сосни.

Сосна,  як  я,  самотньо  дивиться  в  пітьму
І  проклинає  хугу,  холод  і  зиму,
В  її  кроні  вмерли  теплі  почуття,
Впала  завірюха  на  її  життя.

Не  журися,  подруго,  тут  біля  вікна,
У  шибку  подивися,  ти  ж  бо  не  одна,
Не  губи  надію  в  зоряні  сніги,
Набирися  сили,  нової  снаги.

Відмете  метелиця,  ці  холодні  дні,
Із  тобою  будемо  раді  ми  весні,
Промінь  відігріє  душу  і  серця,
Білим  сном  забудеться,  ця  хурделиця.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306989
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2012
автор: Ольга Сільчук