Полустанок вічності

У  ніжно-вечоровій  гамі  кольорів
Заходить  сонце  .День  мій  відгорів.
Весняним  леготом  й  цнотливо-
Білим  запахом  снігів  .

Сумує  вже  осіннім  листом  сад,
Дорогу  стелить  у  сріблястий  листопад,
А  я  літа,позичені  в  зозулі,трачу
І  їм  немае  вороття  назад  .

Ще  вечір  так  закохано  зітхае.
Зорю-кохану  місяць  обіймае.
А  я  одна  на  полюсі  життя.
Дорога  вниз.Угору  вже  немае.

Одягнуся  в  любиму  вишиванку.
Хмаринкою  розтану  на  світанку.
Життєвий  потяг  погуркоче  вдаль,
А  я  у  вічності  зійду  на  полустанку

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307019
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2012
автор: Ольга Струтинська