А як же без білявочки - зими...
Вона тепер володарка над нами,
Ми будемо пишатися хлібами,
Що залягли поспати до весни…
Сніжок, як пух, - це благодать від Бога,
Накрив периною потомлені поля,
Заснути не могли: була якась тривога…
Чекала снігу, матінка-земля.
І він посипав … На поля, на луки…
Покрив ліси, вдягаючи вуаль…
З морозом разом, взявшися за руки,
Побігли хуртовиною у даль…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307071
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2012
автор: Віталій Назарук