Комп’ютер, стіл і я за ним,
Горить невитертий екран
І я схвильований своїм…
Попався Музі у капкан.
А Муза може бути різна,
Не знаєш, що від неї ждати,
Ця леді хоч і не залізна,
Та може враз кудись послати…
І все ж таки, коли із нею,
То завжди твориться легенько,
Вона стає тоді ріднею
І вірші пишуться частенько.
Стільця для Музи я поставлю,
Нехай загляне у вірші.
І їх підправити заставлю,
Щоб людям стали до душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307072
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2012
автор: Віталій Назарук