* * *

Накрилась      ковдрою    уся    земля.
Вже    так    давно    вона    чекала    снігу.
Посапує    тихенько,    засина,
Та    марить    про    весну,  і    про    відлигу.

Коли    із  -  під    стріх    закапають    дощем,
Льодово  -      сталактитові    бурульки.
Напоєна    земля    заб*є    ключем,
Пробуджена    від    сонця      поцілунком.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307074
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2012
автор: Вразлива