злились в єдине всі слова
застигла в спогадах пітьма
злетіли з вуст вголос думки
і полетіли сліз струмки
тремтіння рук, і серця стук
мій світ стомився від розлук
від дивних спроб змінити сни
душею прагнути весни
плекати біль в кутках кімнат
давати серце на прокат
збирати крихти теплих слів
шукати день, що догорів
ридати вголос на вітру
і їсти гіркоту одну
ламати час на перепони
ховати очі у долонях
кричати в даль і що є сили
здіймати в небо ніжні крила
мій світ уже стомивсь літати
любити, вірити, прощати....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307120
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2012
автор: never