Нарешті, нарешті, нарешті!
Приходить зима на поріг.
По небу плили обережні
Хмаринки, що сипали сніг.
Вкривались дерева повільно
Сніжинками хмар зимови́х... .
Не варто нам тішитись сильно -
Морозу немає на них.
З вікон придивлюємось - градус
Росте черепахою ввись.
Тож, ця білосніжна нам радість,
Зникатиме з сонцем кудись... .
Та зараз ми ловемо миті,
Хай перший для грудня це сніг.
На нього приємно дивитись,
І скрип його чути з-під ніг.
Ось вдягнуті в шатра дерева
Звели горизонт лісовий,
Єднаючи небо з землею,-
Для ока це вигляд нови́й.
І хай він розтопиться. В пам'ять
Пейзаж заховаємо ми.
А він вже чекатиме з нами
До нових поривів зими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307256
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.01.2012
автор: Oleg Kolibaba