Наш ясене старечий… Під тобою
Колись писались Лесині вірші,
Ти їх від сонця захищав собою,
Вони й твоїй подобались душі.
Щадив її розтріпане волосся,
Беріг рядки, що слались на папір,
Щоб краплям намочити не вдалося,
Щоб чари їх читали до цих пір…
Поруч лавчина, де сиділа Леся,
І замок неприступний–вартовий,
Твоєю тінню Леся відізветься
І вітер заспіває річковий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307293
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2012
автор: Віталій Назарук