Наступного року у Світулі кругла дата, і не погуляєш.
Добрих гостів не збереш, тост не зачитаєш.
То ж Світулі нині меньше, хоч уже й не двадцять сім,
Тому нині добрий привід зустріться нам усім!
Отож Світулі ще не стільки, та уже й не тридцять п’ять,
А гонору, то гонору! Втіка і не догнать!
Полежать за себе може, може й постояти!
Пару дуль за мить складає й вміє відмовляти!
Життєвого запалу, енергії, жаги
У неї є ще вдосталь і все їй до снаги!
Вона міняє круто спокійнеє життя!
Сама будує нове й доводить до пуття!
Генераторка ідей і мудра порадниця!
І завжди надійний тил і ніяк не зрадниця!
Має смак і власну думку з кожного питання,
Рішення приймає швидко, майже без вагання!
Машину не водить, проте любить порулити!
Вдачу свою шефівську якось проявити.
Господиня гостинна й куховарка знатна,
Співавторка пончиків і на власний витвір здатна!
Хоч молоко в неї збігає, каша підгорає,
Та готує вона смачно, бо рецепти знає!
Суп, буває, пересолить, та не переперчить,
Чоловіка шеф-повара скоро перевершить!
І гриби вона збирає й рибалка завзята!
Товариська, компанійська, на друзів багата!
Переконана нудистка, й саун-молодиця!
Купається голяком й засмагає: є на що дивиться!
Завела строгі порядки у своїй господі
І лінивих не любить в себе на городі!
Помідори, огірочки, редьку і цибулю,
Моркву, часник, перець-садить тут Світуля!
Горох, сєльдєрєй, гарбузи, кавуни і дині,
Петрушка, кріп, майоран є у господині!
Патісони і капуста, кабачки, цукати,
Баклажани і квасоля, буряки й салати!
Огородниця невтомна і непосидюча!
І городина від того такая родюча!
Полуниця є й суниця і малини повно!
Біля них Свєтка, нагнувшись, працює невтомно!
Полуницю відерцями Світуля з’їдає!
І втоми чи зупину вона в тому не знає!
Може Свєтка жить без гречки, може жить без рису!
Та ні дня без мяса, бо гороскопная вона криса!
Похіподіум, драцени, монстери і цикас,
Гібіскуси, арека, юкка, різних видів фікус,
Кактуси, фіалки і китайська ружа!
Любить Свєтка щось інакше, до них же байдужа!
То все чоловікові вазони, він їх поливає.
То його зимовий сад, він і доглядає!
А чоловіка Свєтка любить, навіть поважає!
І його бажанням рідко, рідко відмовляє!
Й чоловік її шанує і у всьому годить!
І вона йому на радість дочку ще народить!
Від чужих боронить Свєтку і її родину
Собака-барабака Люкса: не дріма, гавка щогодину!
А об ноги її треться Рижуля-Кодюха,
В неймовірних позах спить весь день-порване вухо!
Неймовірні пози нашого Кодюши
Це таке щось тепле, добре й так веселить душу!
Господарство це барвисте догляда синуля:
Ярослав - надія, поміч нашої Світулі!
Й чоловік Світулі в поміч: за татка і мамку
Щиро любить їх усіх й тягне свою лямку.
На роботу Свєтка ходить не за ту зарплату,
Добуває Свєтка гроші на ремонт, для сина й його тата!
Як шахтар добува гроші Світуля: не з неба,
З під землі їх піднімає коли їх так треба!
У каміна Свєтка ніжки вечорами гріє,
Спілкується з друзями, творить плани, мріє!
У камінній залі всіх гостей приймає,
І сьогодні Свєтка Новий рік справляє!
Тепло Свєтці і затишно у будинку жити!
По травичці босоніж у садку ходити!
Гладити Люксу-підлизу, мучити Кодюху,
Тіскать його, таскать по підлозі, чухати за вухо!
Обіймати сина, тішитись його здобуткам,
Кохать чоловіка, мати віру і не мати смутку!
Це і є родинне щастя! Знай, ти нам потрібна!
Це твоє! Ти його варта! Люба наша! Рідна!
24.01.2011рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307591
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.01.2012
автор: Краєв