Долю щоденно, мов вепра полюємо,
Віримо в щастя своє.
Мрії свої, мов ескізи малюємо,
Нам би зробити кліше.
Наші кодони не так програмовані,
Щоби мовчати повік.
Наші ескізи не маслом мальовані,
Можна змінити кокіль.
Наше життя – лиш одна бутафорія,
Матриця правди й надій.
І повсякденна не наша теорія
Є провокатором дій.
Ми полювати підемо із вилами,
З дому візьмемо серпи
І завоюємо спільними силами
Волю нової доби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307614
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.01.2012
автор: ІванЖусєв-Полтавський