…мій затишний спокій…

...напрочуд  легко  довіряти  коли  перестаєш  боятись  обману
є  ще  сотні  пісень  які  можна  співати  коли  наодинці  з  собою...
завжди  можна  знайти  свіжовириту  яму-
звірячої  пастки...
але  навіть  якщо  ми  з  тобою  різної  масті
я  напевно  швидше  помру  аніж  дам  тобі  впасти...

між  нами  море  яке  вмістило  у  собі  тишу...
у  минулому  житті  ми  були  рибами
і    бідний  рибалка  одного  разу  вдихнув  у  нас
душу...
я  люблю  коли  правда  (навіть  якщо  і  гірка)  на  двох
скибами...
і  щоб  зрозуміти  себе  часто  треба  давитись  мотивами
які  допомагають  довго  не  дихати  за  відсутності  кисню

тепер  усе  по  іншому  тепер  зими  схожі  на  осінь
віра  рятує  тільки  тих  які  курять  міцні  сигари  і  п'ють  ігрисні  вина
я  подумала...ми  ж  з  тобою  не  зовсім  
самотні...
ми  розділені  одними-єдиними  дверима...
і  мрії  схожі  на  старого  клоуна
із  невимовно  добрими  але  заплаканими  очима...
все  про  що  ми  зараз  думаємо
це  про  те  як  інші  переносять  цей  холод
переживають  ці  зими...
але  ти  залишайся  спокійним
у  нас  завжди  біля  ліжка  є  цікава  книга
і  напрочуд  хороші  рими...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307649
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2012
автор: Poetka