Уже предвісниця зоря,
Що милувалася в загравах,
Згубила промені у травах
Зродив прихід нового дня.
А небо льлє таку блакить,
Що степ зчудовано синіє
І навіть сонце не посміє
Його палити у цю мить.
Витає легка гіркота-
Привіт полині степової,
Такої рідної , п`янкої
І степом ковила хита.
І мерехтять на сонці роси,
І всерці тиха благодать,
І хочеться чомусь співать,
І ллються щастя скупі сльози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307833
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.01.2012
автор: Павлусик-Кузмяк Олег Мико