Коли здавалося б усе скінчилось,
Не дзвониш ти і стільниковий твій мовчить.
Серце шалено вже не б'ється, мов зупинилось,
Та полум'я у ньому й досі ще горить.
Зламай, зумій переступити через себе,
Та викресли його з свого життя.
Розправ свої біленькі крила, високо в небо...
Не вартий він твого серцебиття.
Не вартий на подушку сліз твоїх пролитих,
Тих ран, що болем в серці кровоточать.
А скільки на його рахунку ще сердець розбитих?
А скільки щік іще солоні краплі змочать?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307862
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2012
автор: fuko`