***
Безглуздям було вірити в безглуздя,
І випива́ти за столом омани!
За рогом темним – тільки тіні Музи,
На тілі серця рвані нею рани…
І захмеліло – у потоки буднів,
Знайти пороги – розлетяться краплі!
Та все ж… наскільки то безглуздо
Було́ шукати щастя десь на мапі!
(1.1.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307889
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2012
автор: Леся Геник