Сніг летить з небес крилатий,
Падає на землю лапатий,
Двірник його лопатою,
А він, липне, немов ватою.
Сніг біленький і пухнатий,
Скаче, мов заєць волохатий,
Двірник хоче сполохати
І мітлою йому піддати.
Та не боїться він мітли,
Замітає доріжки й стежки,
Не проїхати, не пройти,
Треба їм спільну мову знайти.
Висипали діти на двір,
Зняли весь той, сніговий покрив,
Зліпили бабу і діда
Й у двірника робота зникла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307991
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 21.01.2012
автор: Макієвська Наталія Є.