Чому ти не виходиш з моїх дум,
Коли так серцю боляче одному жити?
У безнадії огортає сум...
Не легше було б просто не любити?
Забути все. Всі наші почуття
Не згадувати, а похоронити.
І кожен з нас почне усе з нуля,
І кожен буде лиш для себе жити.
Ти зрозумів, для кого я жила,
І з ким ділила всі переживання?
Чи, може, все у нас було дарма,
Й ти знав, що я для тебе буду не остання?
Не варто вірити в пусті слова,
Старатись жити з вірою й забути нарікання.
Та пам'ятати, що існує істина одна -
Життя прекрасне, якщо в ньому є кохання!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308105
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2012
автор: ValentynaG