після того випадку я більше не можу
кохати, бажати чи вірити
в те що можна довірити
себе....
після першої жертви мого цілунку
не можу стримати жалю
й бажання отримати мало
померти...
знову стараюсь мовчати кричати
більше нема на кого
чи оббивати пороги
минуле...
нова і злякана діва сирена русалку
без почуттів з почуттями
чекала копаючи ями
тобою...
тихого шепоту муки совісті
люди чужі із однієї повісті
вже не стануть отими
рідними...
скільки не плач не знайдється правди
на кривду колись завдАну
неправду комусь сказАнну
невірячи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308208
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2012
автор: Кульмінація