Ти щасливий нарешті! Радію!
Босоніж по холодній землі...
І хмільною у випитім сні
літаю...
Зникнуть тіні...В кутку вертикаль
заховає намріяне сонце.
І душа диким подивом в рай -
крізь віконце...
Прилетить. Кине шати свої...
Ти ж стоїш з своїм щастям навпроти!
І отець запитає "хто проти?" -
"не мовчіть"!
І ніхто в цьому залі святому
не перечить! Замовкну і я, -
хоч щаслива, та бідна швея
йду додому...
Босоніж по холодній землі, -
я побачила: будеш щасливий,
синьоокий козак, чорнобривий, -
та не мій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308254
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2012
автор: Ліна Біла