***
Щоб сенс життя не втратило,
У пастку зла не втрапило,
Не збилося в ілюзії розтрачених марнот –
Торкаймось неба вірою,
Молитвою-офірою,
Збираймо у душі скарби освячених чеснот!
Не уникаймо щирості
Обіймами правдивості
І сповіді в усіх ділах перед собою знов.
Уміймо гріх розкаяти,
Любити, а не лаяти!
І нести світло яснеє у квітники розмов…
Та й з ділом не розходьмося,
Достойно лиш поводьмося,
У серці запечатавши ті Істини з Письма!
Бо ми всі – рідні душами,
Не ворогуймо стужами,
Щоб очі усміхалися: «цвіте!», а не «цвіла…»
Щоб сенс життя не втратити
І в пастку зла не втрапити –
Несімо у собі завжди лиш кетяги добра!
(22.1.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308257
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2012
автор: Леся Геник