ТАРТАЛЄК КАТІВ
Валерій Гребенюк
Затягує дoля зніміла
У ґóдор* паральських боргів.
Безсило пручатись не сміла
У дýpвi* всіляких богів...
- А стогони фóльду* не чуєш -
Льонівський в макітрі наспів,
Безтямного віру футюлєш,*
Береш ти і сáбад* на сміх ...
- Байдýжа ти в суті надиво
У дýрві* смердючих країв
Караєш злиденністю хтиво,
Тартáлєку* прагнеш катів.
Зневірилась воля наївна
Загорнута в жóнєґ* «СОВків».
Зпатлюжена стогне країна
У лігві Червоних вовків.
І нині все тягне до краю
В брехню, більшовицьку Блакить...
Я серцем «Царькiв» зневажаю!
- Кайдани зніми хоч на мить!
________________________
* ґóдор - яма
* дýpва - злість
* стогін фóльду - стогін землі
* футюлєш - свист
* сáбад - свобода
* дрягва - трясовина
* тарталєк - запас (богатство)
* жóнєґ - килим, ковдра
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308361
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2012
автор: Валерий Гребенюк