Коли тебе забудуть люди й світ,
не чутимеш що хтось у даль гукає,
згадай на мить, хто розтопив твій лід,
радій що ти потрібна, хтось кохає.
Коли тебе обіймуть ті вітри,
що нас давно у тиші зігрівали,
згадай на ніч, хто будував мости,
радій, бо ми надіялись й кохали.
Коли тебе захопить туга й біль,
не тішишся що я тебе шукаю,
згадай раз в день свою небесну ціль,
радій що ти потрібна, що кохаю.
Коли тебе згадає голос мій,
поглянь на зорі в чорних небесах,
згадай на мить, що я навіки твій,
радій, бо ми знайшлись в одних містах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308404
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2012
автор: Alexander Marchuk