Мені нудно.
Кожні дві миті падати,опускатись,підставлятись під твої шрами,
виховувати в собі тирана.
Бажати і нюхати пустоту,розмовляти зі своїми клітинами.
Вставляти шурупи у голову,виправляти своє так зване божевілля.
Чекати коли ти закінчиш свої справи з моїм тілом.З моїм Я.
Поки пихтиш собі,тицяєшся якомога найдужче до моїх бедер.
Хочеш домогтись чи заспокоїтись від мого мовчання.
Мені ліньки кохатись на ліжку із крові,
Де шкіру лоскочуть пальці троянди.
Сумно спостерігати за обличчям багном,
за рухами-голками,за правдою короткої смерті.
Всі ми хочемо трахaтиsь і мати цей у світ,
секс довжиною в життя.
Кожні дві миті ти покидаєш мерця.
Знову спаскудивши день-простирадло,
мені ж прийдеться його у машинці,з собою прати.
Порошком захлинатись,бо бачте,я чергова коханка долі.
Жертва сучасної любові.
Коли люди живуть,як у порно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308427
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.01.2012
автор: Софі Кобе