Заздрив лис, що сонце в небі:
"До якої це потреби?
Геть, мерщій давай до долу -
Будешь глечиком до столу.
Теплий світ палає вгору -
Він пече - сховаюсь в н́ору."
Cлухав вітер та зітхав:
"Лис дурненький йди до справ.
Зачипляєшь сонце марно.
Воно вічне й сяє гарно".
23.01.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308556
Рубрика: Байка
дата надходження 23.01.2012
автор: Жанна Чайка