Мати

Пухкенькі  щічки,  
кирпатенький  ніс,
щербата  усмішка  
беззубого  дитинства,
а  очі  -  море  сміху,  
жменька  сліз
в  обіймах  трепетних  
святого  материнства.
Одна  душа  на  двох,  
іще  одна...
Безсоння  ніч,  
і  скибочка  хлібини,
ще  чаша  радості  
не  випита  до  дна
і  чаша  смутку...
димом  невловимим  
випробувань  над  нею  ореол
завис  незримо  -  
шлях  земний  долати,
поклавши  жертву  серця  
на  престол  
любові  жінки,  
що  ім"я  їй  -  Мати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308571
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2012
автор: Адель Станіславська