Лише ковток... і холодом пройма
ковток гіркої кави натще.
Здавалось, неморозяна зима
та кисню бракне, дихать важче...
Лише ковток... розлитого тепла
твоїх долонь мені насниться.
А може, я до тебе не жила?
до тебе в серці була криця…..
Лише ковток... лишає сніжний слід
трояндова пелюстка біла.
Горнятко у руках, неначе лід -
завчасно кава схолодніла ....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308668
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2012
автор: Luchina