Рожеве мереживо у ранньому вікні
В моїй кімнаті хвилі метушні,
Але вони лише доповнюють
Настрій кімнатної нудьги.
І дарують тепло мені
Дивлюсь на небо сонного світанку
Все ніби тане у очах
І знову сонце на моєму ганку
Те що сіяло колись у ніжних снах
Цей світ доповнює мій день
Горить яскравими вогнями
Кімнатний звук тихесеньких пісень
Який лунає знов між нами
Багато явищ дивують людей
Вони їх просто не розуміють.
Чи просто радіють існуванню речей,
які навколо природньо старіють.
Час проходить та є щось вічне
заради цого варто тлумачити
все, що пров'язане з таємницями світу.
Жаль, що не всі їх можуть побачити.
У співавторстві з Тетянкою-Еволюціонеркою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308670
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.01.2012
автор: lena_white