Не забувай вуста палкі
І очі сяючого неба,
Зітри сльозинку зі щоки,
Скажи, що плакати не треба.
Не забувай тепло долонь,
Усмішку ранку золотого,
Воскресне у душі вогонь
Під гомін серця дорогого.
Не забувай її й на мить –
Розлука щастя не здолає,
Вона мов хмарка пролетить,
А зустріч знову поєднає.
Не забувай її, повір,
Вона найкраща в цілім світі,
Чи перевір свій гострий зір,
Аби щасливо далі жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308686
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2012
автор: Ерох2