Несподівана зустріч під дощем

Грім  гримить,  вода  клекоче,
подивися  мені  в  очі:
що  тепер  ти  бачиш  в  них?
Не  любов?  А  що  ж?  Затих..
Мій  подих,  моє  серце
не  болить  вже,  візьми  скельце
й  зажени  собі  під  шкіру,  -
може  знатимеш  як  це  боліло.

Зупинись...  Забудь  мої  слова.  
Йдемо  далі.  Болить  голова...  
Я  вже  не  знаю,  що  таке  любов.
Я  загубив  її,  я  загубився  знов.

"Що  відчуваю?",  -  тихо  ти  спитаєш.
Що  відчуваю?!  Ти  хіба  не  знаєш?
Аж  нічого...  
Все  затерпло  всередині,
кров  моя  густіша  стала  нині,
у  моїх  тоненьких  венах,  
не  дивися  так  на  мене!
Я  не  знаю,  що  робити,  що  казати,  
куди  бігти,  кого  звати...
Так  хотів  би  повернути  ті  часи,  
де  ми  з  тобою...  Поясни!  
Як  же  так  воно  все  вийшло...

Та  знову  раниш  мене  сміло,  
словами:  "Все,  прощавай,  
тут  мені  направо,  а  тобі  наліво..."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308708
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2012
автор: Head Like A Hole