***

Коріння  незримих  рослин
Споруджує  хвору  уяву
Немислимий  дотик  перлин
Збентежує  світу  заграву
Я  чую...
Десь  обрій  принишклий  співа
Колосся  з  води  виринає
І  голосом  тихим  трава
У  сором  мінливий  впадає
Я  бачу...
Засніжена  купа  сміття
Під  тином  могутнім  дерева
Загострені  сльози  буття
Відчуженість  серця  статева
Я  знаю...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308830
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2012
автор: Ольга Коляда