Немає відчуття провини.
Немає страху та жалю,
Коли збираєш усі сили,
Шепочучи тобі "люблю".
І навіть руки не німіють,
Як те було уже не раз.
Хоч я профан у цьому "вмінні",
Та ти мій вчитель, ти мій ас.
Заходячи в петлю, я знаю,
Що після цього теж віраж.
Від того більше ще кохаю,
У долі беручи реванш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2012
автор: Нюта С.