Я бачу навколо безлюдний простір,
Бачу гармонію серед долонь,
Моє життя це невеличкий острів,
В яких серця завмирає вогонь.
Бачу тебе одну на самоті,
Чую слова, що вже не ті,
У них нема нестримного бажання,
А відчувається лише вагання.
Ми непідвладні тій стихії,
Що мої, знищила всі мрії,
Душі з’єднаю меридіаном,
Над прозорим океаном.
Ми дві прямі і паралелі,
Ми разом йшли наперекір,
Ми непереможні і веселі,
Про нас цей недвозначний твір…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308884
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2012
автор: EroS