Як неповторна та хвилина,
Коли зимою по коліна
Сніги, замети, кучугури,
Коли бурульок дивні шнури,
Як сталактити, зверху вниз,
Вкривають втомлений карниз …
Рубінами цвіте калина,
В сліпучому снігу краплина
За краплею спада червона
У білих шатах їхні грона
До низу хиляться в поклоні,
Неначе просяться в долоні ...
А під ногами стогне сніг
Сніжинок міріад від ніг
Калічиться, коли ступаєм,
І неповторність їх ламаєм…
Ні, не свідомо, коли б знати,
Як то по правді шлях обрати?
Потрібно берегти цей світ
І розтопити в душах лід
Байдужості і суєти,
І до прекрасного іти.
24.01.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2012
автор: Олекса Терен