Не втриматись від спогадів ніяк!
Тобою пахне ранок. Навіть кава.
І навіть снігом вкутана земля!
Та все одно - цього мені замало...
Прокинувшись, неначе вечоріє...
Годинник на зап'ясті "тік" і "так".
Без Тебе серце, мов цигарка тліє...
Ковтаю горизонт - гіркучий смак...
Не втриматись, немов сковзає льодом,
і падаю, на жаль, лише на цвях.
А ти, коханий, міряєш свободу, -
і клітку з пташкою несеш в руках...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309024
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2012
автор: Ліна Біла