…все ж паде тихенько сніг …

Все  ж  паде  тихенько  сніг  
На  мої  червоні  щоки,  
Долітають  аж  до  ніг  
Його  сльози  одинокі.  

Пам'ятатиме  лиш  він  
Ці  непевні  мої  кроки  
І  доріжку  навздогін  
Прокладе  туман  високо.  

Чи  ж  не  байдуже  Зимі,  
Хто  бреде  крізь  ніч  сонливу,  
Ясні  зорі  в  висоті  
Світять  блиском  мерехтливим.  

Все  готується  до  сну  :  
Вітер,  місяць,  хмари,  небо,  
Тишина  у  ніч  ясну,  
Спокій  -  більшого    не  треба.  

Біле,  чисте  і  німе  
Все  залишилось  довкола,  
І  повітря  крижане  
Огортає  ніс  і  горло.  

Забуваються  в  ці  миті  :  
Біль,  образа,  всі  невдачі,  
Можна  знову  вільно  жити  
З  чистого  листа  почати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309042
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.01.2012
автор: Віра Голиш