Ватаги семафорів полонили мене
коли я проїжджав повз Мон-Реаль
я бачив величезного птаха,
що ніс серце австралійського кенгуру
і тоді я подумав, що трава, яку я курив
2 дні тому в Пітсбурзі могла мене тримати ще досі,
пізніше я побачив жінку і коня
жінку-коня
чи коня на жінці?
я не розібрав
моя увага розсіялась разом із хмарами
проте незабаром я знову побачив двох жінок
вони кохались й цілувались
наче амазонські піраньї;
«Ох же ці лесбійки»-
Із розпачем мовила бабуся
поруч мене
«Завжди трахаються в заборонених -
громадських місцях,
йобані ексгібіціоністки»-
цими словами бабуська «знищила мої зуби»
я нестримно вибухнув сміхом
склалось таке враження, що ефект від трави
не скінчиться ніколи.
Далі було цікавіше,
я бачив електронні пости
пости з електронними солдатами
Вони мило всміхались мені й пропонували
ще трішки драпу внести на свій рахунок
я звичайно б відмовився
але бабулька заважала мені міркувати,
а душа моя прагла в цей час тиші
Я курнув і знову визирнув у вікно
я побачив місяць і голого Джорджа Буша-
мені стало лячно
Я ще курнув і ліг спати
прокинувся я по тому,
що хтось мене добре штурхав
і мовив: «Я Михайло,янгол,
Господь послав мене, щоб розбудити тебе,
бо ти проспав свою зупинку.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309087
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.01.2012
автор: ImmortalPsycho