***
Увертюра… А вузлик тоненький!
Вушко голки, легенько, запал...
Загорілося, дійсно, швиденько,
Лише три́вкості не перейняв
Вогник той у нічного свічіння.
Дві зорі - тільки пломінь марнот!
Розкуйовджене світло-плетіння
Не сягнуло жада́них висот.
І дивися: вже нитка – рівненько
По житті, звичайнненький стібок!
У віконечку серця – сумненько,
Обірвався в півнапрямі крок…
(10.1.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309095
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2012
автор: Леся Геник