Я…і не я

Питаєш,що  стало  зі  мною,
ти  кажеш,якась  не  така?
Ти  кажеш,що  стала  німою,
не  сяє  вже  посмішка  та.
Нема  чого  дивуватись,
бо  в  тобі  уся  та  вина,
набридло  мені  прикидатись,
набридла  картина  вже  ця.
Може  забули,то  я  нагадаю,
я  також  людина  жива,
яка  хоче  волі,  щастя  й  не  знаю...
от  так  примітивно  -    ЖИТТЯ.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309116
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2012
автор: неможливо забути