йому було простіше ненавидіти і щоб його ненавиділи... він вважав себе злим генієм, котрий нищить все, до чого торкається - Моріарті... Навіть саме щире і ніжне він намагався запевнити себе, що використає та викине, казав, що у нього нема совісті і йому не буде боляче, бо уже було...
Схема проста " він - біль-ненависть, злоба та звинувачення"... Порушено стандартий план. замість злоби і ненависті ніжність і жалість. ніжність до єства, яке теж прагне любові, жалість до "святого переконання, у тому, що я злий" і любов, бо вона любить всіх, вона живе заповідями, серед яких є та, в котрій говориться про любов до ближніх.
Йому простіше було щоб його ненавиділи, тоді б проста схема мала логічне завершення "ненависть - покаяння - жалість до себе, бо не можеш змінитись"... Проста схема порушена. Виключено ненависть в надії на те, що колись він зрозуміє, що не варто ховатись за тим колишнім болем і шукати йому виправдання надуманим захистом. Занадто легко потонути у брехні, а от побачити і знову вдихнути повітря...
Жорстоко ламати чиїсь схеми і переконання, навіть він цього ще не зрозумів. Рано чи пізно він побачить зміну, суть і вихід...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309126
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2012
автор: Кульмінація