Слухаючи, як дощ грає вечірню мелодію,
Стає так спокійно,
Як в дитинстві,
Коли мама накривала ковдрою,
А потім намагалась ще більше закутати ,
Щоб не могла вилізти.
І ти поринала в свій світ:
Досить закрити очі -
І вилетять феї
Синій птах сяде тобі на плечі
І посміхнеться - «ти мене знайшла»
Риби виходять з рік і гомонять з деревами,
Ті беруть їх на листя і показують їм небо.
І тоді відмовляють закони фізики
Риби пливуть наверх, до місяця
Чи сонця – куди їм завгодно. Навіть на Марс
Їм цікаво чи справді там живуть золоті і смуглі
І ,дивлячись крізь полуничне віконце ,
Вони бачать – це справді так.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309234
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2012
автор: Альна *Кориця* Приймачук