***
І білий день - усмі́шка серед ночі!
Хоча й не бачені палкі уста...
Та мрії вже кульбабами дівочі
Торкають ніжно пишні небеса...
Між пальців - сонце, лагідне проміння,
Що зацілує щічки до малин!
Чоло незнане - ясне просвітління
Поміж усіх невизрітих світлин...
Але нехай... Легенький подих вітру
І на руках - сріблястий перелив.
Шепоче вечір розповідь нехитру,
Як Бог надію з Неба прихилив...
(25.1.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309299
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2012
автор: Леся Геник