Я все пробачила тобі давно,
Просто не вмію довго ображатись...
Та вже скінчилось про любов кіно
І час з тобою нам навік прощатись...
Розійшлись наші дороги, наче
Мені й тобі, раніш закоханим, на зло,
І за вікном моїм дощ тихо плаче
І щоб не чуть його плачу, закрию я вікно!
Не буду я страждати більше,
Відпущу біль, що в серці й на душі,
І розпочну життя спочатку зовсім інше...
Хай плаче дощ, а я не буду, ні!
́́́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309308
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2012
автор: Тво9_Фанатка