І не кажи мені,що ти кохаєш,
Бо просиш не казать таке тобі,
Бо прозвучать слова фальшиво. Знаєш,
Хоч й щира правда ці слова в душі.
І провокації твої не змусять сумніватись
У тім,в чім переконана давно.
Немає толку слів моїх чіплятись,
Адже в житті- не так,як у кіно.
У мене є інстинктик захищатись
Коли мій мозок відчуває тиск.
Не може тут природність не ховатись,
І починаю умикати я свій диск.
Ці диски іншим словом-маски,
Які ховають справжні почуття.
Вони потрібні,як монтерам каски,
Щоб зменшити загрозу для життя.
Так ось,рідненький,вибач за забутий
Іще не вдяганий душевний щит.
І не кажи,що обладунок мій був скутий,
Бо затулив шикарненько мій світ.
Хоча твій метод штурму мозкового
Найкраща зброя,як ти не крути,
Бо я дійшла до висновку нового,
Й за це ,хороший,дякую тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309463
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2012
автор: Marvelija