Так сонце ніжно світить і радіє,
Що на землі життя світліє.
Але не бачить сонце ночі,
Коли біда панує в Сочі.
Не тільки Сочі – світ весь полонила
Вона страшна, тая біда незрима.
Те самогубство, вбивство, біль
Береться десь воно одтіль!
Одтіль, де люди злі, небожі,
Де всі настроєні вороже,
А, може, сонце бачить це, та мліє
За те нещастя, що тут володіє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309498
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2012
автор: anzhelka30