Я заслуговую на всі твої образи?
Любов-війна,а ми-її солдати.
Якщо не любиш-то кажи це зразу,
Не варто слів на вітер викидати.
У Тебе на життя свої прогнози,
Мене у них (звичайно що) немає.
Нехай тебе вже не лякають сльози
Людини,що про тебе пам'ятає.
А я , немов свіча, згорю, зітлію.
Я лишуся в тобі святим і вічним.
Гарячим воском на долоні млію.
Тебе нема - тому і в серці відчай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309609
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2012
автор: Дана Токарчук