Шелест крил за спиною.

Глибока  ніч..    
 мені  все  не  спиться.  
 Думки  як  вісники  біди  
 у  кожної  своя  зіниця.  

 Знаю  що  буде  завтра  й  після  завтра  
 але  ще  доживаю  сьогоднішнім  днем..  
 Для  мене  мрій  велика  втрата  
 повернулась  холодним  вогнем.  

 Про  мене  забув  наймогутніший  Бог  
 а  я  з  надіями  веду  свій  монолог  
 Із  тінью  твердості  в  душі  
 малюю  чітко  силует  
 відбитком  на  стіні  
 земний  автопортрет.  

 Чи  знаєш  ти..  
 мій  друг?  
 Моє  життя  звелось  в  замкнутий  круг.  
 В  мені  давно  помер  художник  
 й  солодко  спить  поет.  
 Учора  ще  й  розпався  
 мрій  моїх  і  планів  ненадійний  макет.  

 Він  розлетівсь  на  шматки  
 не  залишилось  й  сліду  
 і  лиш  малесенькі  уламки
 надавали  віру..  

 В  моїх  віршах  рядки  
 поперек  проходять.  
 Слова  гіркі  ягідки  
 що  душу  не  солодять.  

 Ніч  була  безсонна..  
 світанок  ранній.  
 Для  когось  виявився  перший  
 для  когось  останній.  

 За  вікном  весна..талий  лід.  
 Слизький  обрив    
 І  теплий  слід  
 що  залишив  
 миттєвий  мій  політ.  

 Я  чую  шелест  крил  
 за  моєю  спиною  
 але  прокляття  льодяних  брил  
 і  сьогодні  не  дасть  мені  спокою..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309613
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 28.01.2012
автор: Elfi Sevenlen-Rosayr