До болю довгі стали ночі,
до крику аж, і до конвульсій.
Страшно....справді, не дивись мені в очі
ти ж сам втопив цю любов в лицемірства емульсії.
А я душила її слізьми й болем
тоді спалила в вогненнім крематорії.
Попіл довго кружляв над страждань морем....
Все...The end...Очистили територію.
А знаєш, вона часто приходить в сни
й жахливо так терзає мої спомини,
забери її собі.... забери...
і сам влаштуй їй поминки.
Наш гріх.....один на двох
й любов у нас на двох була
вона звала тебе "Мій Бог"
а ти її "іще одна"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309623
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2012
автор: Lyubow