хочете – усміхнусь у власній руці
через сотні літ на кутні зуби?
скажу: – бідний Романе, я знав тебе...
сміймося! життю радіймо!
здригаймо землю
перевтіленим реготом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2012
автор: Роман Колесник