Наш кіт вже має кілька літ
Та вже наїв собі живіт,
Але він їсть не за дарма,
Елітні, дорогі корма.
Він знає мову гризунів,
І мишу не одну вже з*їв,
З собаками не розмовляє,
Їм зразу очі видирає.
А, як дитятко засинає,
Кіт,як солдат охороняє,
Щоб муха,або комарня
Не потривожила дитя.
Кіт знає ,що кого болить:
У баби він на голові сидить.
А, як приходять вихідні
У діда спить кіт на спині.
А ще уміє кіт співати,
І особливо навесні,
Коли зберуться всі коти
Заводить пісні голосні.
А,як проснеться дитинча,
Кіт грає із дитям в квача.
Ще в баби в шахи виграє,
А діду м’ячик подає.
Такий от наш сіренький кіт.
Заробляє на обід.
Любить вся його сім*я.
І Маркіз його Ім*я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309900
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 29.01.2012
автор: терен юрій